Прес-центр
Новини
06.11.2011 13:49
УРОКИ БУКОВИНСЬКОГО ВІЧА - В МИНУЛОМУ ТА СЬОГОДЕННІ |
Інтерв'ю
Тема новини: Назва теми
-
Валентине Михайловичу, цими днями буковинська громада відзначає 93-ю річницю
Буковинського віча. З цієї нагоди на теренах області відбудуться урочистості,
культурно-просвітницькі заходи, церемонії нагородження кращих представників
територіальних громад відзнаками крайової влади. На Вашу думку, подібні заходи
є даниною певній традиції, що склалася за роки незалежності України, або ж
чимось більш значущим для загалу?
- Вважаю, що за будь-яких обставин не слід
зневажливо ставитися до видатних подій в історії рідного краю, надто коли
йдеться про політичну подію загальнонаціонального та європейського значення, якою
насправді було вікопомне Буковинське віче. Певна річ, упродовж більш ніж дев’яти
десятиліть в житті буковинської громади, як, власне, і в житті світового
співтовариства, відбулось чимало глобальних змін - геополітичних,
соціально-економічних, ментальних тощо. Але ж пріоритети розвиту регіону і
держави загалом сьогодні багато в чому залишились тими ж, що і 93 роки тому:
побудова суверенної, єдиної і неподільної Української держави, мирне
співіснування з сусідніми країнами та націями, розвиток демократичного,
правового суспільства, орієнтованого та європейські та світові цінності. Отже,
позитивний приклад буковинських вічевиків дотепер спонукає нас бути гідними
славної історії рідного краю, відмовитись від згубних стереотипів щодо
меншовартості нібито безнадійно регресивного, дотаційного регіону. Сьогодні
мало пишатися тим, що Буковина, мовляв, це Європа в мініатюрі. Потрібно
докласти чималих зусиль, щоби умови життя людей, їх побуту, оплати праці на
теренах області також стали подібними до європейських.
- Але ж
багатьом сміливим планам буковинських вічевиків не судилося бути втіленими в
життя. Спроба патріотичних сил перебрати владу на теренах Буковини і
возз’єднатися з Україною в єдиній державі у листопаді 1918 року зазнала
цілковитого провалу. Попри схвалення очевидних позитивів Буковинського віча, чи
варто замовчувати помилки його керманичів?
- Власне, саме з цією метою ми і відзначаємо щороку
річниці Буковинського віча. Люди повинні знати історію рідного краю в усьому її
розмаїтті. Насправді, бездоганна з
юридичної точки зору ухвала буковинських вічевиків, перекладена німецькою,
французькою, англійською мовами, стала тоді гідним підгрунтям для забезпечення
правового захисту прав та свобод української громади Буковини у Лізі Націй та
інших впливових міжнародних організаціях тогочасного світу. Однак історія
вчить, що жодні ухвали не в силі зупинити чиїхось загарбницьких намірів, якщо
немає єдності серед самих оборонців державницької ідеї, якою б прогресивною
вона не була. Адже не секрет, що організатори та натхненники Буковинського віча
належали до різних політичних сил, кожна з яких мала власні, часом несумісні
погляди на тодішню суспільно-політичну ситуацію та шляхи подальшого розвитку
Буковини. Прикро, але і сьогодні ми спостерігаємо щось подібне: кожна політична
сила на словах проголошує свою беззастережну орієнтацію на поступальний
розвиток регіону. На ділі ж ці благородні прагнення часто зводяться до банальної
критики чинної влади і не менш банального самовихваляння з боку представників
так званої опозиції.
На
моє глибоке переконання, політична активність, надто на місцевому та
регіональному рівнях, має вимірюватись не кількістю різнобарвних наметів на
вулицях наших міст та сіл, не строкатістю агіток сумнівного походження та
змісту, а реальними справами та життєздатними проектами, орієнтованими на
конкретні потреби громади села, селища, міста. Тоді і часу для огульного
критиканства буде обмаль, і люди відчують реальну турботу про себе з боку своїх
нинішніх та майбутніх обранців.
-
Чи
можете Ви навести конкретні приклади такого конструктиву в діяльності органів місцевого
самоврядування області?
-
Упродовж останнього часу у тісній
співпраці з виконавчою владою нам вдалося зробити чимало для Буковини та буковинців. Це стало
можливим насамперед завдяки консолідації переважної більшості депутатського
корпусу обласної, Чернівецької міської, районних рад довкола нагальних завдань
соціально-економічного, гуманітарного, культурного та духовного розвитку
територіальних громад. Звичайно, задля цього багатьом довелося відмовитись від
надмірних амбіцій та пустопорожньої риторики, але вагомість спільних справ
вартує того.
Наші
краяни є свідками того, як чи не кожного місяця гостинно відчиняють двері нові
освітні заклади, медично-профілактичні установи, будинки культури. Вперше за
останні роки влада предметно зайнялась упорядкуванням дорожнього господарства.
Для прикладу: за 9 місяців поточного року на виконання заходів, передбачених
регіональною Програмою розбудови дорожньої мережі Чернівецької області на 2006
– 2015 роки вже профінансовано понад 44 мільйони гривень - рекордна як для
нашого краю сума. Не менш масштабні заходи здійснено щодо спорудження сучасної
злітно-посадкової смуги Чернівецького аеропорту. На черзі – реконструкція
світлосигнального обладнання повітряних
воріт Буковини, після чого гордовита назва «Міжнародний аеропорт «Чернівці»
цілком відповідатиме дійсності.
Чимало
владних зусиль спрямовується на забезпечення безперебійної роботи
житлово-комунальних мереж, постачання населенню міст та селищ області
сільськогосподарської продукції місцевого виробництва за цінами виробника. Відновлюють
свою роботу донедавна бездіяльні промислові підприємства, об’єкти комунальної
власності територіальних громад. Завершено реконструкцію обласної філармонії,
тривають масштабні роботи щодо оновлення споруд обласного академічного
музично-драматичного театру ім.О.Кобилянської, обласного центру естетичного
виховання дітей та юнацтва «Юність Буковини» тощо.
З
приємністю відзначаю, що впродовж останнього часу значно пожвавилася співпраця
між обласною владою та органами місцевого самоврядування м.Чернівці. За
цілковитого сприяння з боку депутатів Чернівецької міської та районних в
м.Чернівці рад здійснюється низка проектів щодо ремонту вулиць міста над
Прутом, впорядкування так званих «спальних» мікрорайонів. Значна увага
приділяється оновленню технічно та морально застарілих мереж міських
комунікацій. Вбачаю у цьому заслугу більшості народних обранців, які увійшли до
складу обласної та Чернівецької міської рад нинішнього скликання. Саме свідома
громадянська позиція депутатів дає нам можливість сумлінно виконувати накази
виборців та з оптимізмом дивитись у завтрашній день.
-
На
шпальтах деяких газет та інтернет-видань час від часу з’являються публікації, в
яких представники опозиційних політичних сил звинувачують депутатів обласної та
Чернівецької міської рад у пристосуванстві, ба навіть у зраді інтересів їхніх
виборців. Подібні випади лунають також і щодо Вас особисто…
Зазвичай я не
коментую подібних закидів, оскільки є послідовним противником нечистоплотної
політики. Хотів би лише побажати «викривачам» для початку зробити бодай щось
насправді корисне для буковинців,
аби мати право виступати від їхнього імені. Смішно чути звинувачення у зраді
від людей, які змінюють політичні уподобання так само часто, як паризький франт
міняє рукавички. Я глибоко переконаний, що неминучі політичні розбіжності між депутатами рад усіх рівнів мають зрештою
поступитися місцем здоровому глузду та
почуттю відповідальності перед людьми. На
мою думку, органи місцевого
самоврядування базового рівня взагалі
не повинні займатися так званою «великою політикою» - їй там не місце. Інтереси
громади – ось що має бути рушійною силою і дороговказом місцевої влади. Усе
інше – від лукавого.
-
Незабаром
депутатський загал відзначатимете День місцевого самоврядування. Що хочеться
побажати Вашим виборцям та колегам з нагоди прийдешнього свята?
З огляду на
важливість проблем та завдань, які стоять нині перед органами представницької
влади, вважаю День місцевого самоврядування не професійним, а радше
загальнонародним святом. Тож хочу побажати усім жителям Чернівецької області –
виборцям і обранцям - невичерпних життєвих сил, земних гараздів, цілющої Божої
ласки, поваги та шани людської, наснаги у праці на благо наших родин, на щастя
дітям на онукам, на славу матері – Україні!
