Прес-центр

Новини

ЗВЕРНЕННЯ голови Чернівецької обласної державної адміністрації Володимира КУЛІША та голови Чернівецької обласної ради Івана ШИЛЕПНИЦЬКОГО з нагоди 91-ї річниці Буковинського віча  |  День для святкування

Тема новини: Назва теми

Шановні краяни!

Дев’яносто один рік тому, 3-го листопада 1918 року на майданах та вулицях тодішніх Чернівців буяли людські ріки, які злилися в одне велелюдне зібрання на майдані Єлисавети (нині - Театральна площа), яке того ж дня здобуло гордовите ймення Краєвого віча буковинських українців. Учасники грандіозної маніфестації ухвалили документ, згідно з яким місто Чернівці та повіти, в яких більшість населення становили українці, проголошувались вільною від румунської частини українською територіальною областю. На її території визнавалось верховенство влади Української Національної Ради, створеної у Львові 19 жовтня 1918 року. Буковинські вічевики висловили рішучий протест щодо посягань інших народів на суто українську область, закликали буковинську делегацію Української Національної Ради негайно перебрати на себе владу в українській частині краю та зажадали «прилучення австрійської часті української землі до України».    

Історична ухвала Буковинського віча стала яскравим підтвердженням таких властивих багатомовній буковинській громаді чеснот, як мудрість і вива­женість, толерантність та поміркованість, правосвідомість і патріотичність. Справедливе прагнення буковинців мирним шляхом розв’язувати гострі питання державотворення, національного і територіального самовизначення донині слугує прикладом для народів та регіонів світу, які обирають власний напрямок національного та державного розвитку.

На шляху до втілення проголошених на Буковинському віче ідей нашим славним попередникам довелось проявити чимало звитяги, мужності і терпіння. Свята, непохитна віра у величне майбуття рідного краю у дружньому колі українських земель допомагала їм долати тернисту путь національно-визвольних змагань, а прикрі невдачі та прорахунки тільки загартовували вірних синів і доньок Буковини.

Сьогодні наш благословенний край разом з усією Україною також  переживає важливий і відповідальний момент національної історії. Відтак, віддаючи данину шани та поваги учасникам і послідовникам вікопомного Буковинського віча, маємо бути гідними їх мудрих заповітів. Ми глибоко переконані: велична естафета славних вічевиків не вмре, не загине у ваших мужніх та міцних руках. Надійною запорукою цьому слугує наша любов до рідної землі, її історії та культури, традицій і звичаїв. Той нехай спільна праця, нездоланна віра і цілюще благословення Боже завжди і всюди об’єднують нас у самовідданому служінні незалежній державі, українському народові та непоборній національній ідеї, що надихала на звитяги та жертви славних учасників незабутнього Буковинського віча!